— СКАЗ (rabies, lyssa, hydrophobia) — ценебезпечне гостре вірусне захворювання, яке вражає нервову систему.
Будь-яка теплокровна тварина, навіть, здавалося б, нешкідливіїжачок і хом’ячок, можезахворіти на сказ і заразитилюдину. Цяхвороба, на щастя, не дужепоширена. Вона виникає спонтанно вякійсьточціпланети. Інколиїїпоявуспричинюєзростанняпопуляціїпевного виду тварин — носія сказу. Що ж відомосьогодні про цезахворювання
Часто носіями сказу є кажани, в якиххворобапротікаєбезсимптомно. Від них заражуютьсяпереважнововки, лисиці, рідшегризуни. Інфікованідикітваринидужеагресивні, втрачаютьвідчуття страху, наближаються до людськихпомешкань і нападають на домашніх собак, котів, коней, корів, трапляється, і на людей. Інфікованасвійськатваринаспершуніжна й лагідна, облизує того, кого любить, має хороший апетит. Через кількаднівможнапомітити в неїтривогу, занепокоєність, лякливість, тварина погано їсть, ховається в темні кутки (світлобоязнь), відчуваючиспрагу, не може, однак, ковтати воду. Через чотири-п’ятьдібнастаєпараліч, з рота течеслина, звисаютьвуха і хвіст, голос стаєнечутним. Схожісимптоми і у хворої на сказ людини: спершуз’являютьсязанепокоєння, розладдихання й ковтання, даліпочинаютьсягалюцинації, вірусвикликаєзапалення головного мозку, з рота течебагатослини. Перед смертю, а вона настає на другу-третюдобухвороби, розвиваєтьсяпаралічм’язівобличчя, язика, очей, кінцівок і тулуба.
— Як передаєтьсявіруслюдині?
— Вінможепередаватись не лише через укус, а й при обслиненні хворою твариною. Достатньозараженійслиніпотрапити на слизовуоболонку губ, кон’юнктиву очей людини, на ушкодженушкіру (навіть при незначнійподряпині) — й вірусопиняється у крові. Потім через нервовізакінченнядосягаєслиннихзалоз та нервовихклітин кори головного мозку й, уражуючиїх, спричиняєтяжкінезворотніпорушення. Інкубаційнийперіоднайчастішетриваєвід 10 діб до одного року і залежитьвідлокалізації укусу. Дуженебезпечний, найкоротший, — приукусі в ділянкуголови, обличчя; довший — коли укушено руку, ногу; найдовший — у разіпоодинокихукусів легкого ступеняабообслиненнятулуба та кінцівок.
— Щоробити, коли домашнійулюбленець укусив господаря?
— По-перше, якщо з рани тече кров, не слідзупинятиїї в першіхвилини — з кров’ювитікає й частинаслинитварини. По-друге, треба ретельнопромити рану струменемгарячої води з господарським (72%) милом, аджевірусруйнується в лужномусередовищі. Краї рани слідобробити спиртом або 5%-м йодом, накластистерильнупов’язку й терміновозвернутися до найближчогомедичного закладу, ліпше ж — у травмопункт до лікаря-рабіолога. Тількивінприймаєрішеннящодоподальшоголікуванняпотерпілого. Тварину, котра вкусила, ізолюють, обов’язковопоказують ветеринару і берутьпіднагляд на 14 днів з моменту укусу. Якщо за цей час у неїнерозвинулисяклінічніознаки сказу, значить, від укусу людина не могла інфікуватись. Буває,щоагресивнутваринузнищують, тоді труп необхіднодоставити у ветлабораторію, де зроблятьаналіз на сказ.
— Чилікуєтьсяхворобасьогодні?
— На жаль, і сьогодні сказ — смертельнезахворювання. Тількивчаснозробленещепленняможеврятуватижиття. Тому, щоб не сталосянайгіршого, після укусу треба якнайшвидше провести лабораторнедослідженняаналізу, взятого у тварини. Якщо результат виявивсяпозитивний, укушеномупризначають вакцину, яка вводиться заспеціальною схемою. При цьомуорганізмвиробляєантитіла, стійкі до інфекції. Належитьретельновиконуватирекомендаціїлікаря-рабіолога, тількитодіжиттюпотерпілогоніщо не загрожуватиме. І ще раз хочу наголосити: якщоінфікованавірусом сказу людинавчасно не звернеться по допомогу до медичного закладу, шансіввижитинемає.
І на завершення:
Щорічне щеплення собак і котів урятує життя не тільки людині, а і її домашнім улюбленцям. Намагайтеся не допускати, щоб вони контактували з бродячими тваринами, які можуть бути носіями небезпечного вірусу. Якщо на прогулянцічи просто на вулицізустрінетесвійськуабодикутварину, яка нетипово поводиться, напівпаралізована, пам’ятайте: вона може бути хвора на сказ.
І вберігайтевсіх, особливо дітей, відцієїнебезпеки.
Головний спеціаліст відділу безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини Коростенського районного управління ГУ Держпродспоживслужби в Житомирській області Андрій Воробей