Співчуття
18 січня, вранці жителі Шевченківського, Голосіївського та Деснянського районів столиці України здригнулись від звуків дронів та обстрілів російських балістичних ракет, що припали цього разу в мікрорайоні станції метро « Лук’янівська».
В результаті трагедії загинуло троє людей, серед яких, нажаль і мешканець Гладковицької громади - Владислав Ковальчук, який отримав численні осколкові поранення, що виявились несумісними з життям.
Владислав був єдиним сином у матері Наталії Петрівни Совенок та батька Валентина Миколайовича Ковальчука.
Народився Владислав Ковальчук 28 березня 1999 року. З дитинства був активним хлопцем, захоплювався спортом, зокрема любив грати у футбол. Закінчив Гладковицьку школу після чого вступив до Овруцького професійного ліцею, який закінчив з відзнакою, згододм вступив до Одеської юридичної академії, де здобув вищу освіту - ступень бакалавра.
З дитинства захоплювався бойовим мистецтвом ММА, був відданий спорту, вів здоровий спосіб життя. Мав дуже гарне почуття гумору. Владислав був прикладом чесності і доброти, навіть у тяжкі моменти був на позитиві.
Владислав був гарним та позитивним юнаком, мав багато планів, реалізуватися яким на жаль не вдасться…. Його втрата – це вічна й незагоєна порожнеча, яку нічим не можна заповнити.
Гладковицький сільський голова Микола БУХОВЕЦЬ, працівники апарату громади, члени виконавчого комітету та депутатський корпус висловлюють щирі співчуття рідним і близьким покійного. Будь яка втрата – це непоправне горе, а втрата такого красеня – рана яка не загоїться ніколи.