Гладковицька громада

Житомирська область, Коростенський район

                Не мовчи

Дата: 01.07.2022 09:37
Кількість переглядів: 285

        

Моя плаче Україна, вона плаче – світ мовчить.

Чи є в світові провина? Чи їм серце не болить?

 

Не болить, бо їхні діти сплять спокійно й матері.

Боже, подивись на землю, тобі ж видно там з гори.

 

Подивись – горить країна, горять села і міста.

Плаче рідна Україна. Захисти її зверха.

 

Всі біжать з домівок рідних з півдня, сходу, з півночі.

А ще бачили напевно білих лебедів ключі.

 

Це у червні споглядала, наче ранньої весни

Летять символи любові, летять плахи від війни.

 

Дивляться вони на землю. Та чого вони кричать?

То не лебеді – то душі що не хочуть відлітать.

 

Хто устиг втікти від смерті , хто залишивсь на віки

у землі лежати мертвий – діти, воїни, жінки.

 

…Іду містом. Наче тихо. Ні не тихо, вже гуде,

вже сирена сповіщає , що до когось смерть іде.

 

Не ховаюсь, іду далі, вже нічого не боюсь .

Тільки пошепки за рідних я молюсь, молюсь, молюсь.

 

А ось братова домівка. Ні, її уже нема.

Після авіаудару лиш руїна там одна.

 

Статись не могло такого ні вві сні, ні на яву,

Світ затих. Вони чекають. Що чекають? На війну?

 

Не мовчи кричи, мій світе. Не мовчи - кричи, кричи.

Люди ж в небо відлітають , як тих лебедів ключі.

                                                                                                                                   


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь